Категории слева
Вы не авторизованы, пожалуйста войдите в свой аккаунт!

Інтерв'ю з Боном Скотом у грудні 1977 року.

25 марта 2018, Администратор
Інтерв'ю з Боном Скотом у грудні 1977 року.

Сьогодні презентуємо вам інтерв’ю легендарного музиканта, колишнього соліста всім відомого гурту AC/DCБона Скотта. Бон дав це інтерв’ю австралійському каналу ABC 1 листопада 1977 року.
 

 

— Його важко знайти в Австралії, коли вони записуються, і його не просто відшукати тут, але ласкаво просимо на програму, Бон Скотт з AC/DC.

 

— (посміхається) Дякую.
 

 

— Останній раз я спілкувався з тобою, коли ви виступали тут на шоу «100 Show», коли ти прийшов у студію. Це був хороший день, чи не так?

 

— Так, те шоу було організувати не так вже просто, да, день був відмінний, місцевий бар працював (сміється).

 

— Так, вірно. Всі негідники зібралися в тому барі. А якщо серйозно, чим же в даний момент займається гурт? Ви щойно повернулися з Америки.

 

— Так, зараз ми гастролюємо по Англії. Останній концерт відбудеться через три дні в Great Yarmouth. Ти чув про містечко Great Yarmouth?
 

— Ні, не чув.

 

— Що, правда?
 

— Гарне місце?

 

— Ну, я тобі розповім.
 

— Краще не треба.

 

— Так що, балакаємо далі? (усміхається) Ми щойно завершили європейське турне, і сім тижнів виступали в Америці.
 

 

— Давай повернемося до подій майже річної давнини, коли я приїжджав до Англії брати інтерв'ю і, на тому етапі, особливо в музичній пресі, в таких виданнях як Sounds, NME, Melody Maker, про вас постійно писали. І завжди можна було прочитати історію про ваш гурт. Кожен вечір ви виступали з аншлагами в клубі Marquee. І тоді багато хто вважав вас однією з перших панк гуртів. З тих пір на сцені з'явилися Sex Pistols і безліч інших команд. Тепер на сцені грає цілий легіон гуртів зі схожими назвами, і вони називають себе панк гуртами, або командами «нової хвилі». Ваш гурт вирушив до Америки і зламав американський чарт, і мені знову довелося взятися за мікрофон. Ви виїхали ....

 

— (хитро посміхається) А мікрофон то тут тобі не потрібен.
 

— Так, ви виїхали і потрапили в американські хіт паради. Ви дуже популярні в Європі, як вам знову грати в Англії, країні яку захлеснула вся ця нова хвиля? Ви досі виступаєте з аншлагами?

 

— Ми збираємо більше публіки, ніж вони (панк гурти).
 

— Так?

 

— Тобто, я хочу сказати, що у нас тут є свої шанувальники, і це аж ніяк не фанати гуртів нової хвилі або панку, це просто ті люди, яким подобається наш гурт, рок-гурт, січеш? Ми щиро вважали, що панк і нова хвиля можуть занапастити нашу кар'єру, але цього не трапилося, розумієш?
 

— Так.

 

— На ділі, все це виявилося банальною профанацією. Таке захоплення, що приходить, і публіка купується на це. Але вся фішка в тому, що всі ці новомодні течії реально підштовхнули розвиток рок музики. І навіть не дивлячись на те, що ми конкретно розкрутилися в Англії, ми виступали тут ще до того, як народ почув про Sex Pistols. Ми постійно виступаємо тут, і народ починає розуміти, що їм хочеться щось більшого, ніж популярне на сьогодні ім'я, ті, хто кричать про «анархію і насильство» та інше лайно. Ми ж просто робимо свою справу.
 

— Ви завжди були дуже згуртованим рок-н-рольним гуртом, але чомусь ви робили ставку на живі виступи, особливо в Англії.

— А як же інакше.
 

— Але у вас ніколи не було в Англії хіта номер один, тобто з синглами була якась зовсім заплутана ситуація, в чому тут причина?

 

— Ну, почнемо з того, що сингли ....
 

— Давай, перш ніж ти відповіси на моє питання, я можу сказати, що в Австралії з синглами така ж «незрозумілість». Так що, не міг би ти прояснити цю ситуацію, Бон?

 

— Добре, ну, давай, почнемо з Англії. Англійські гурти «заточені» під сингли, або ті гурти, які випускають сингли, пробиваються вперед, але при цьому практично не мають свою концертну аудиторію, це одвічна проблема… наприклад, таким сингловим гуртом без своєї публіки є команда Sherbet. Вони випустили в Англії хітову пластинку, а реально дали в цій країні всього один концерт, розумієш? Я не хочу проявити до них якусь неповагу, але вони «Пластинковий гурт», і у них немає своєї концертної аудиторії, тобто на їхні виступи ніхто не ходить. А у нас є свої фанати. Якби зараз ми випустили тут сингл, цей запис добре б продавалася. (шморгає носом) Вибачте. Тобто у нас є свої шанувальники.
 

— Так чому ви зараз не випускаєте тут сингли?

 

— Ну, тому що ми не складаємо синглів.
 

— Що?

 

— Ми не складаємо синглів.
 

— Ні, звичайно, складаєте.

 

— Ми робили це раніше. Але ми не пишемо пісні призначені строго для синглів. Нічого подібного.
 

— Але ж це стандартна практика для гуртів, випускати пісні у форматі синглів.

 

— Ми альбомний гурт, гастролюючий альбомний гурт. Всім музикантам нашого гурту просто плювати на сингли. Сингли нічого не варті. Якщо якась радіо станція починає ганяти сингл, наприклад, BBC, то, швидше за все, вони ніколи не будуть крутити наш сингл. Але якщо вже вони це зроблять, то така пісня може пробитися в чарти. Але ми спеціально не прагнемо до цього. Записати і випустити сингл заради ...
 

— І що, в Австралії, у вас точно така ж політика?

 

— Ні, можу сказати, що Австралія – це інший ринок. Там, якщо на альбомі є якийсь потенційний сингл, то така пісня може вийти у форматі синглу, але от в Англії, нашим пріоритетом є повноцінний альбом. І якщо якась радіостанція вибирає одну з наших пісень, то можна бути впевненим у тому, що дана пісня потрапить в ротацію, і це сприятиме розкупованості альбому, але не синглу.
 

— Добре, гурт покинув Марк, як вам грається з новим басистом?

 

— Він «вписався» просто супер, дуже хороший музикант.
 

— А він якось змінив звучання гурту, або що-небудь ще у вашому колективі?

 

— Він грає на басу набагато довше Марка. Марк грав з нами близько двох років, і на бас гітарі взагалі десь роки три, тоді як Кліф грає вже років 12-ть! Тому я можу назвати його дуже технічним музикантом, якщо порівнювати з Марком, хоча Марк класно грав рок. Просто Кліф дав нам більше свободи. Він досвідченіший музикант, і прекрасно вміє працювати в одній зв'язці з гітаристами, з такими хлопцями як Енгус. Можу сказати, що у Малькольма і Кліфа з'явилося більше можливостей реалізувати себе.
 

— У вас це вже увійшло в звичку, ви завжди записували свої альбоми в Австралії, чому? І я знаю, що зараз ви знову поїдете записуватися додому.

 

— Бачиш, так виходить, що сесії запису збігаються з нашими відпустками, у нас з'являється можливість побачитися з батьками і зі своїми друзями. В Австралії працюють Джордж і Гарі, там же знаходиться і студія, і вони знають цю студію як свої п'ять пальців. Так вже виходить, що в Австралії для нас ідеальні умови для роботи. І ми можемо записуватися у студії як завгодно довго. Там все під рукою, і абсолютно ні до чого кудись ще їхати. Ось, наприклад, ми їздили в Маямі, там нам довелося селитися в готелі, купувати студійний час. Нам доводиться записуватися по 8,10,11-ть годин на день, а це, так чи інакше, влітає нам у копієчку. Так що нам поки просто немає сенсу записуватися десь ще.
 

— Ви дуже популярний гурт в Європі, особливо якщо говорити про вашу концертну діяльності. Розкажи нам про просування AC/DC на європейському ринку.

 

— Можу сказати, що для мене європейський ринок дещо дивний. На цьому ринку повно дивних типів. І я не можу назвати їх панками або якимись зеленими юнаками.
 

— Можливо, ви добре себе почуваєте в такій різношерстій компанії.

 

— Після концерту всіх цих дивних типів можна знайти на вулиці, в стічній канаві. Але вони такі… Мені дуже важко їх описати… але вони такі ...
 

— Емоційні?

— Емоційні?
 

— Рок-н-рольщики?

 

— Напевно, можна сказати, що це сама рок-н-рольна публіка у світі. Тому що європейські гурти не грають рок музику. А якщо вони і грають рок, то з рук геть погано. Вони бачать і чують рок гурти тільки з Англії, Америки і тепер ось Австралії.
 

— Тобто, ми можемо зупинитися на чотирьох країнах, вірно? Ми говоримо про Америку, в цю країну ви готові відправиться, щоб інтенсивно там гастролювати, і ми говоримо про європейський, австралійський та англійський ринки. Чи повинен Ваш гурт якось змінюватися, або ви вибудовуєте свою концертну політику для всіх ринків, і не міняєте свій підхід?

 

— Так, один курс для всіх. Нам немає сенсу мінятися, у нас є своє обличчя, і ми не станемо мінятися на догоду кому б то не було. Але це не значить… ви можете об'єднати їх усіх, і практично ніяких відмінностей не буде. Це один світ.
 

— Який черговий сингл ви випустите в Австралії? Let There Be Rock?

 

— А хіба цей сингл ще не вийшов?
 

— Я не знаю. Але здається ні.

 

— (прикладає руку до свого вуха, закочує удавано очі, єхидно посміхається і каже) Хвилиночку, я чую голос з небес, і він мені каже, «Так, Let There Be Rock».
 

— А тепер як щодо нового альбому?

 

— Ми записали альбом, коли останній раз були в Австралії. Але робота над ним ще не закінчена. Нам потрібно ще дещо доопрацювати, і дещо змінити. Напевно, скоро ми випустимо концертний альбом. Ми записали наш виступ в Глазго, стадіон Myer Music Bowl… А другий концерт був записаний в Форт Лаундердейл у Флориді. У загальній складності ми записали чотири виступи. І можливо всі ці записи будуть включені в живий альбом, кращі пісні з чотирьох концертів.
 

— Розкажи нам про ваші плани на Америку.

 

— Через парочку тижнів ми повернемося до Америки для того, щоб гастролювати разом з Kiss. Ми розігріваємо Kiss і команду, яка називається Rush, напевно, ти про них не чув.
 

— Ні.

 

— З цими бандами ми дамо близько 12-ти концертів, і кілька виступів у ролі хедлайнерів, і кілька співхедлайнерских концертів з гуртом UFO.
 

— Вірно.

 

— Ти знаєш, хто такі UFO?
 

— Так. Стосовно спільного турне з Kiss, ти сам то бачив сценічне шоу Kiss?

 

— Так. Я бачив їх у Лондоні, в минулому році.
 

— Правда?

 

— Так. Ще той театр.
 

— Так, це буде дуже цікавий контраст, між вами і Kiss, адже у обох команд яскраве шоу.

 

— Розумієш… Цей хлопець. Як його звати? Нумо, скажи мені, як там звуть, басиста з Kiss?
 

— Я не знаю.

 

— Правда? (дивиться в камеру) Скажіть мені, як звуть, басиста з Kiss. Цього популярного хлопця (усміхається).
 

Карл?

 

— Він прийшов на один з наших концертів у голлівудському клубі Whisky, і він підійшов до нас і сказав, «Мені подобається Ваш гурт, і ми гастролюємо в грудні, і ми хочемо, щоб ви виступали з нами». Вони грають перед аудиторією в 80000 чоловік.
 

— Так, вони дуже популярний гурт.

 

— Так що на наші спільні концерти варто буде подивитися.
 

— Давай поговоримо про написання пісень, скільки пісень ти написав за останній час? Я хочу сказати, ти особисто і музиканти гурту.

 

— Ну, ми ще поки не писали… На гастролях, ми накопичуємо всі наші ідеї. Ми можемо щось у когось запозичити, по ходу подорожі по країні. Я списав кілька сторінок. І з написаного мною може вийти, три-чотири хороших ідеї для пісенної лірики.
 

— Враховуючи всі останні події, у тебе була можливість складати пісні за останні три-чотири місяці?

 

— Ми написали близько 10-ти пісень, коли останній раз були в Австралії. Насправді, на останньому турне я написав слова до двох пісень, а приїхавши додому виявив, що це пісні з однаковими назвами, і майже що однаковою лірикою (усміхається).
 

— Та ти жартуєш?

 

— Мені особисто дуже сподобалися ці пісні.
 

— А чим ви будете займатися в найближчі пів року? У вас гастролі в Америці, повернетеся ви до Англії в цей часовий відрізок?

 

— Ні, ми поїдемо до Америки десь на місяць, і будемо виступати там до Різдва. Потім повернемося до Австралії і будемо там до початку березня. Запишемо альбом, дамо кілька концертів, вірно? У таких містах як Мельбурн, Брісбейн, Сідней. І трохи позасмагаємо. Ну треба ж якось життя урізноманітнити (посміхається, демонстративно намагається засукати рукав шуби).
 

— А як там поживає Енгус? Я хочу сказати, що минулого року, всі газети прямо з розуму посходили і писали про класного, енергійному, маленького гітариста. А як його зустрічали в Америці?

 

— В Америці вони від нього просто без розуму. Американці чокнуті. Вони просто болісно одержимі всім новим. Хоча багаті американці можуть дозволити собі посилати своїх дітей у школи в шкільній уніформі, так що всі були приголомшені цим нововведенням. Американці просто вражені енергетикою нашого гурту.
 

— А скільки концертів ви відіграли в Америці?

 

— Близько 28-ми.
 

— Ну і як все пройшло?

 

— Так, чудово. Ми навели там галасу.
 

— Правда?

 

— Це було здорово.
 

— А як вас прийняла американська музична преса? Ти читав якісь рецензії?

 

— Так. Багато хороших рецензій.
 

— Так.

 

— Насправді, я не прочитав жодної поганої рецензії. Там все досить спокійно. Наш гурт проповідує екстремальний рок-н-рол, друже, відверта музика, і це їм подобається.
 

— Так.

 

— Ми нестримні.
 

— Коли ви повернетеся, ви будете записуватися в студії. Так ви запишете альбом?

 

— Так, пісні, записані нами для останнього альбому, ми дещо почистимо з них, тому що ми зробили запис і останні місяців п'ять, ми періодично прослуховували цей запис, і ми зрозуміли, як нам поліпшити самі пісні. І ми також запишемо всі наші нові напрацювання.
 

— Чому коли востаннє ви записувалися, про вас майже нічого не було чути, тобто ви не світилися ні на телебаченні, ні в пресі?

 

— Ми працювали безупинно з дня утворення гурту. Вісім місяців до мого приходу в гурт… Адже треба ж і відпочивати колись. Коли останній раз ми були тут, нам було важливо написати пісні, записати їх, зігратися з новим басистом. Ось чому ми дали всього два концерти, і обидва в клубі Bondi Lifesaver. Адже треба ж час від часу і відпочивати (посміхається).
 

— Спасибі, що ти знову прийшов на програму.

 

— Та все гаразд. Не хвилюйся, Ян. Англійці продовжують називати тебе Яном?
 

 

— Так. Або Мулленом. (Бон сміється) Я бажаю вам успіху в Америці.

 

— Дякую.
 

— Я радий, що ваш альбом починає свій прорив в чартах. Прорив у перші 200 позицій. На якому він зараз місці? Десь на 150-му?

 

— 150 з хвостиком.
 

— Відмінно. 

 

— Не зі швидкістю кулі (сміється).
 

— Успіху і ми дуже сподіваємося, що ви приїдете додому і дасте кілька концертів.

 

— Я теж цього дуже чекаю.
 

— Бережи себе.

 

— Побачимося (з єхидним виглядом відпиває вермут з келиха).

Рейтинг: 0, Голосов: 0, 134 просмотра
Комментарии (0)

Нет комментариев. Ваш будет первым!

Рок Афиша

В этом месяце показывают

Зарегистрироваться

Логин:

Будет использоваться при авторизации.
Только латинские буквы и цифры.
*

Никнейм:

Этим именем будут подписываться ваши сообщения. Русские и английские буквы и цифры. *

Пароль

*

Повторите пароль:

*

E-mail:

По-умолчанию не публикуется *

Защита от спама:

Введите число, изображенное на картинке
Введите код: