Інтерв'ю з Боном Скотом у грудні 1978 року. — Украинская рок ассоциация Rockovo
Категории слева
Вы не авторизованы, пожалуйста войдите в свой аккаунт!

Інтерв'ю з Боном Скотом у грудні 1978 року.

23 марта 2018, Администратор
Інтерв'ю  з Боном Скотом у грудні 1978 року.

Сам факт того, що заради рок-н-ролу на старому, дощовому континенті AC/DC вирішили виїхати з рідної, сонячної Австралії, дає їм право зайняти своє місце серед перших хард-рок гуртів. Проста музика, яка змушує вас робити тільки одне – танцювати, і я вважаю, насолоджуватися життям на повну котушку. І цей неповторний вокаліст відповів на кілька наших запитань...
 

— Трохи дивно, що AC/DC настільки популярні в нашій країні. Ви навіть одна з найпопулярніших груп. Ви в курсі?
 

Bon Scott: — Так, ми в курсі, з часу наших перших двох візитів сюди, і репутація Rainbow і Black Sabbath частково сприяли нашому успіху. На даний момент, наші платівки чудово продаються і ми виступаємо хедлайнерами. І з успіхом! На концерті в Парижі, який відбувся два дні тому, зібралося 1500 людей, що чесно кажучи нас трохи здивувало.
 

— Мені здається, що на сьогоднішньому концерті вас дуже тепло прийняли, а ось звук був просто огидний!
 

Bon Scott: — Хм… Ну, це залежить від приміщення та багатьох інших факторів. Не можу сказати, наскільки погано ми звучали. Так чи інакше, навіть якщо все було так вже й погано, ми все одно виходили на біс, ось що важливо!
 

 

— Я думаю, що тепер ви набагато популярніші, ніж про вас пишуть у пресі. Чи не так?
 

 

Bon Scott: — У кожній країні знайдуться журналісти, які нас як люблять, так і ненавидять. Особисто мене не хвилює, що там пишуть у пресі. Наш гурт реально тяжко працює і попереду нас чекає слава і варто сподіватися, що й багатство. А ще, треба віддати належне нашій групі, народ ніколи не забуде якими зусиллями, AC/DC домагаються свого успіху.
 

— А наскільки для тебе важливо це саме багатство, матеріальне благополуччя?
 

Bon Scott: — Не важливо, головне особисте задоволення. Але було б непогано бути багатим і щасливим. В даний момент, я всім задоволений, але не багатий.
 

— З чого ж почалася ця мрія?
 

Bon Scott: — Все почалося з Малкольма Янга. Він вирішив грати рок-н-рол в одному з нічних клубів Сіднея. Потім взяв до себе в групу брата Ангуса та інших музикантів. Все вийшло, і в 1974 народилася справжня група. Брати Янги із самого початку грали в цій групі, першим прийшов я, потім помінявся барабанщик, і перед «Powerage» прийшов новий басист. Ми дуже задоволені нашим поточним складом, і я сподіваюся, що більше ніяких змін не буде, оскільки і так все добре.
 

— Чому ви вирішили влаштуватися саме в Англії? Що, в Австралії просто нереально зробити кар'єру?

 

Bon Scott: — Ну, постійного місця проживання у нас немає. Ми постійно і напружено гастролюємо. Америка, Англія, Європа, потім перепочинок на кілька місяців для запису нової платівки і все по-новій. Іноді ми беремо відпустку на кілька тижнів для того, щоб позасмагати і повалятися на пляжі. Інакше ніяк, в іншому випадку від таких насичених гастролей просто з глузду з'їхати можна.
 

— Розкажеш про розвиток рок-музики в Австралії?
 

Bon Scott: — На австралійський рок впливають Британія і США. Англійські The Rolling Stones та американські The Eagles. Все залежить від того, що на даний момент популярно. Але, незважаючи на весь цей сторонній вплив, Австралії вдається створювати щось своє, унікальне.
 

— Наприклад, AC/DC?
 

Bon Scott: — Ні, я так не думаю, сучасна мода швидше нейтральна. Щось у стилі ABBA. Важкий рок не особливо то й популярний. І це одна з причин, чому ми переїхали до Англії.
 

— До речі, як відреагували інші музиканти групи, коли вперше почули, як ти співаєш?
 

Bon Scott: — Вони вирішили, що я цілком здатний співати ніжні пісні про кохання. Але і рок-н-рол я теж співати вмів. Ніхто, так як я не затягне: «Wa we wannnaaaa».
 

— Лірика пишеться з урахуванням твоїх вокальних особливостей?

Bon Scott: — Можливо, несвідомо, але слова пісень багато в чому «зав'язані» на агресії цієї музики. Ми надихаємося тими життєвими речами, до яких самі ставимося не надто серйозно. Є музиканти, які пишуть пісні на політичні теми, а інші мучаться в прагненні скласти щось поетичне, я ж пишу про дуже прості і усім зрозумілі речі. Мені абсолютно ясно, що європейці ставляться до слів пісень принципово інакше, ніж австралійці, тому що не розуміють сенс. Наприклад, ви в курсі, що ми маємо на увазі під словом «The Jack»? «The Jack» це така хвороба, яку можна підчепити, якщо перестаратися з поцілунками. Так, дівчата збуджуються, коли чують слова «She's got the Jack», але вони не знають, що це означає: «У неї гонорея». Насправді, це чисто австралійський жаргон, який не зрозумілий навіть англійцям і американцям.
 

— Ваша група почала записувати і випускати платівки одночасно з розвитком панку, і цим можна пояснити ваше прагнення всіх шокувати?
 

Bon Scott: — О, моїй мамі не подобаються мої пісні. У своїх листах вона постійно просить мене нарешті написати пісню про кохання. Але коли вийде наш новий альбом, сподіваюся, він буде продаватися. Нас вважають панками через такі пісні, як «Big Balls», але «Big Balls» і «Problem Child» я склав за два роки до панк-вибуху. За два роки до того, як Джонні Роттен проколов свій довбаний ніс. Ви що, хочете сказати, що група The Clash підкинула мені ідею написати «Problem Child»? Можна бути панками і при цьому користуватися величезною популярністю. Під час нашого першого англійського турне, нам було цікаво, чи прийде хоч хтось на наші концерти і на панків ми не розраховували. Але, на щастя, панків і не було. Я не вважаю AC/DC модною групою, і іншим я не цікавий.
 

— Ти сам був «важким підлітком»?
 

Bon Scott: — У вісім років я був слухняним «пай-хлопчиком». Але ось в 15-16 почав «зажигати». Я навіть встиг посидіти у в'язниці через «публічні образи». Я бився, а захоплення рок-музикою дозволило мені виплеснути свою агресію. Можу сказати, що в своїй музиці ми набагато агресивніше вуличної шпани. Нарешті у мене з'явилася можливість висловитися. У влади такої можливості немає.
 

— І на кінець, не поясниш нам сенс назви AC/DC?
 

Bon Scott: — Якщо писати «AC-DC», то це «постійний-змінний струм», а якщо «AC/DC», то це хлопчина, який любить як дівчат, так і хлопців. Але особисто нам дівчат цілком вистачає!

Рейтинг: 0, Голосов: 0, 145 просмотров
Комментарии (0)

Нет комментариев. Ваш будет первым!

Рок Афиша

В этом месяце показывают

Зарегистрироваться

Логин:

Будет использоваться при авторизации.
Только латинские буквы и цифры.
*

Никнейм:

Этим именем будут подписываться ваши сообщения. Русские и английские буквы и цифры. *

Пароль

*

Повторите пароль:

*

E-mail:

По-умолчанию не публикуется *

Защита от спама:

Введите число, изображенное на картинке
Введите код: